Наприкінці попереднього року український парламент знизив ставки ренти на видобуток газу з нових свердловин до рівня 12% і 6% залежно від глибини, а також попередньо схвалив дерегуляцію для газовидобувників. Про значення цих змін, проблеми газодобувної галузі, необхідні реформи, а також про динаміку компанії загалом Українським Новинам розповів генеральний директор компанії «Смарт-Енерджі», яка керує енергетичними активами «Смарт-Холдингу», Сергій Глазунов.
Парламент знизив ренту на видобуток газу до 6–12% на нових свердловинах. Як ці зміни вплинуть на ваші плани щодо обсягів буріння у 2018 році? Чи збільшиться прогноз щодо видобутку?
Очікувати особливого буму буріння з 1 січня не слід, просто через те, що проекти щодо нового буріння вимагають досить довгої підготовки, зокрема досить тривалої погоджувальної процедури. Якщо говорити про нашу компанію, то 2018 року ми зможемо реалізувати тільки ті проекти, які планувалися в попередні періоди.
У 2017-му нам вдалося збільшити обсяг видобутку природного газу проти попередніх років приблизно на 8,5% до 226,3 млн куб. м. Ми очікуємо як мінімум збереження цього тренда у 2018 році.
Водночас вважаю, що прийняття закону, який передбачає зниження ренти на нові свердловини, сприятливо позначиться на інвестиціях у галузь, і, як наслідок, на зростанні видобутку газу в Україні.
Поясніть, як цей закон буде працювати: умовно в січні ви починаєте буріння свердловини, навесні її підключаєте, вводите в експлуатацію і протягом якого періоду видобутий на ній газ буде по 6–12% ренти? Іншими словами, скільки років ця свердловина буде «новою»?
Відповідно до закону, ставки ренти на видобуток газу на рівні 12% і 6% залежно від глибини поширюються на нові свердловини. Новою вважається та свердловина, буріння якої розпочато з поверхні землі після 1 січня 2018 року, що підтверджується актами введення в експлуатацію бурового верстата. І є так звана стабілізаційне застереження, яке говорить про те, що ці нові ставки на нові свердловини діють упродовж 5 років. Тобто видобуток зі свердловин, які були пробурені після 1 січня 2018 року, буде обкладатися відповідно до цих ставок, як мінімум, до кінця 2022 року.
Напередодні бюджетного процесу Асоціація газодобувних компаній і зокрема ваша компанія активно виступали за законопроект № 3096-д про дерегуляцію видобутку газу, що його прийняття дасть компанії?
Один з основних чинників успішного розвитку будь-якого ринкового бізнесу — це дерегуляція. Цей законопроект, який був прийнятий у першому читанні в грудні минулого року, передбачає низку дерегуляційних положень. Я сподіваюся, що він буде прийнятий у другому читанні й загалом на початку цього року. Зокрема, він передбачає скорочення низки дозвільних процедур і погоджень, що дасть можливість прискорити процес реалізації розроблення родовищ і введення їх у промислову експлуатацію. Також він передбачає упорядкування певних земельних моментів, зокрема можливості отримання в зрозумілому вигляді врегульованих документів на земельні ділянки під нові об’єкти, тому що зараз є велика неоднозначність у цьому процесі. Крім того, він скасовує низку архаїчних моментів, які були до цього й не мають жодного стосунку до нафтогазового сектору. Це перший етап із погляду дерегуляції сектору, який робить великий серйозний крок на шляху спрощення ведення бізнесу та підвищення його інвестиційної привабливості.
Які ще реформи необхідні, щоби сказати: «Все, держава забезпечила всі умови, розвитку газодобувної галузі нічого не перешкоджає»?
Ми бачимо закон № 3096-д якимось першим кроком із погляду дерегуляції. Є ще низка питань, які можна віднести до тієї ж категорії дерегуляційних і варто реалізувати.
Зокрема, варто розглянути ініціативи, які можуть призвести до прискорення та мобільності бурильних операцій, для істотного скорочення термінів буріння й облаштування свердловин.
Також є великий простір для роботи в плані спрощення та оптимізації дозвільних процедур. У цьому разі, за умови формування прозорих правил і регламентів роботи регуляторів, можливо розглядати опцію впровадження «єдиного вікна».
З погляду інвестиційної привабливості цього сектору я вважаю, що потрібно виконати велику роботу з поліпшення прозорості підходів до отримання нових ліцензій, зокрема, прозорості проведення аукціонних процедур на отримання нових ліцензійних ділянок. Велике і виключно важливе питання, яке потрібно вирішити — це наявність і якість геологічної інформації, яка надається потенційному інвестору в процесі проведення аукціонів.
Ще один момент, який, на мою думку, зараз має істотний негативний вплив на інвестиційну привабливість галузі — це ризики свавільного припинення ліцензій Державною службою геології й надр.
Крім того, велику роботу треба виконати, щоби привести до актуального вигляду Кодекс про надра. Тому що зараз ми користуємося тим кодексом, який було прийнято 1994 року і який успадкував, в основному, радянські принципи та механізми розробки надр, що не відповідають сучасним світовим практикам.
За останній рік ціни на вуглеводні істотно збільшилися, отже, у газодобувних компаній має з’явитися більше коштів. Як збільшилися ваші інвестиції й чи вийшла компанія за обсягом інвестицій на докризовий 2013-й рік?
Зараз газ продається приблизно на рівні 285 доларів за тис. куб. м (без ПДВ), що становить приблизно 65% від тієї ціни, яка була у 2013 році і, відповідно, заробітки компанії на одиницю продукції у валютному еквіваленті дотримані приблизно в такій самій пропорції. Тобто, якщо порівнювати поточну ситуацію з 2013 роком і той обсяг власних коштів, який компанія заробляє й може реінвестувати, то він об’єктивно становить приблизно 70% від того обсягу інвестицій, що був раніше.
Найважчим був 2015 рік. Це і збільшення ренти, і монополізація ринку збуту, загальна складна ситуація в країні, скорочення споживання.
2016 року були зроблені певні позитивні зрушення — рента повернулася на свій попередній рівень, що дало змогу компаніям задуматися про відновлення свого інвестиційного циклу. Тому, наприклад, у 2017 році ми інвестували приблизно 450 млн гривень у розробку наших родовищ, що істотно більше, ніж у 2016 і в рази вище, ніж у 2015-му.
У принципі, ми поступово виходимо на докризовий рівень. Зниження ренти на нові свердловини й ініціативи з дерегуляції, природно, підвищують інвестиційну привабливість наших проектів. Відповідно, надалі компанія планує нарощувати обсяги інвестицій у розробку своїх родовищ.
Які інвестиційні проекти реалізовані 2017 року і яким є їх результат?
У 2017 році нам вдалося ввести в експлуатацію свердловину № 109 Мехедівсько-Голотовщинського родовища (Полтавська область). Тут ми успішно застосували унікальні для України технології закінчення свердловини з використанням схеми набухальних пакерів і розчинів на вуглеводневій основі.
Ми почали буріння ще однієї свердловини № 28 на Островерхівському родовищі. Також успішно провели 2 капітальні ремонти: ввели в експлуатацію свердловину № 2 на Свиридівському родовищі (Полтавська область) і № 5 на Островерхівському (Харківська область). Крім того, встановили дві компресорні установки, які дають змогу працювати в умовах зниженого тиску.
Ці основні проекти призвели до нарощування середньодобового видобутку в групі компаній наприкінці 2017 року на 25% проти кінця 2016 року.
Regal Petroleum орендував свердловину «Укрнафти», розташовану на його ліцензованій ділянці. Можна назвати цю співпрацю успішною?
Це свердловина № 2, яка розташована в межах Свиридівського родовища. Свердловину вдалося ввести в експлуатацію, зараз вона працює з плановими дебітом, які очікувалися від цього проекту.
Раніше ви працювали з «Природними ресурсами» щодо дозавантаження установки виробництва пропан-бутану і стабільного конденсату, чи шукаєте ви нових партнерів для дозавантаження установки?
Зараз після введення в експлуатацію свердловини № 109 установка з виробництва LPG працює приблизно на 80% своєї пропускної спроможності. З урахуванням тих проектів, які ми плануємо реалізовувати на родовищах Regal Petroleum найближчим часом, ми плануємо дозавантажити цю установку на повну потужність. Тому, найімовірніше, обійдемося ресурсами власного видобутку. Водночас з урахуванням того, що в нас є достатньо успішний досвід технологічної реалізації таких проектів, ми розглядаємо подібні проекти й оцінюємо потенційні можливості в регіонах нашої присутності.
Зараз досить популярні розмови про ГРП. Ви дивитеся на цей метод інтенсифікації видобутку?
У нас є досвід із проведення операцій гідророзриву пласта на наших родовищах. На двох свердловинах: на Островерхівському і Васищівському родовищах. Цей досвід був успішним, операції ГРП дали змогу збільшити видобуток у кілька разів на цих свердловинах. Це дійсно найбільш ефективний метод інтенсифікації видобутку. Зараз ми дивимося на одну з наших наявних свердловин із погляду можливості проведення ГРП.
Останнім часом зросла кількість сервісних компаній в Україні. Ви відчули на собі конкуренцію між цими компаніями, чи знизилися ціни на буріння, ремонти та інші послуги?
Дійсно, зараз сервісних компаній з’являється дедалі більше. Зокрема, зайшла білоруська компанія «Белоруснефть», хорватський підрядник із буріння Crosco, інші компанії розглядають можливість. Але на сьогодні, як і раніше, попит перевищує пропозицію. Це викликано двома чинниками. По-перше, урядовою програмою 20/20, де основним замовником виступає державна компанія «Укргазвидобування», яка задекларувала великі обсяги буріння та інші роботи з інтенсифікації видобутку, капітальних ремонтів. Приблизно 95% замовлень — це замовлення «Укргазвидобування». Другий чинник — це законодавчі зміни, які були прийняті наприкінці минулого року, тобто зменшення ренти на нові свердловини, що також має позначитися на збільшенні попиту від приватних компаній на подібні види послуг. Досі ринок працював так: сервісні компанії, зокрема українські, привозили додаткове обладнання під конкретні замовлення, під конкретні контракти. Тому, щоб придбати якусь послугу, потрібно стати в чергу. Можливо, зараз, у міру збільшення привабливості цього сектору ринку з погляду інвестицій, на цей попит з’являться досить серйозні пропозиції від підрядників, щоби цей ринок став більш ліквідним. На сьогодні є попит, а пропозицій недостатньо, тому ціни, швидше, навпаки трохи піднялися, ніж впали. Зменшення ціни зараз можливе тільки за рахунок великого замовлення. Тобто, якщо ти готовий запропонувати підряднику програму з розробки родовища, що включає буріння декількох свердловин, тоді можна говорити про зменшення ціни та знижки на обсязі.
Геологічна служба заявляє, що відновить аукціони з продажу спецдозволів на нові ділянки, чи плануєте брати участь?
Ми моніторимо ці аукціони постійно, якщо буде щось цікаве і якщо буде надана якісна геологічна інформація, на основі якої можна зробити обґрунтовані висновки про інвестиційну привабливість цих об’єктів, то ми будемо брати участь.
У скільки ви оцінюєте збитки групи від блокування видобутку на Островерхівському родовищі?
Зупинка була з 17 до 23 листопада 2017 року. Ми не видобули 2,2 млн куб. м газу і приблизно 70 тонн конденсату. Якщо говорити про прямі бюджетні платежі, які недоотримала держава, то це понад 4 млн гривень. Крім того, з урахуванням опалювального сезону, дефіцит власного видобутку країна компенсувала імпортом із відповідними валютними витратами.
У чому була суть претензій Геологічної служби до «Укргазвидобутку»? Чому вони збіглися з претензіями інших держорганів — ДФС, ГПУ?
Накази про припинення виникли внаслідок необґрунтованих звинувачень прокуратури в тому, що на родовищі йде нібито реалізація вуглеводнів «на сторону», що в принципі є технічно неможливим. Якщо на їхню думку йшла незаконна реалізація, тобто недоплата податків до бюджету. На основі цих наказів Держгеології керівника компанії «Укргазвидобуток» звинувачували в нібито незаконному використанні надр та заволодінні майном.
Ми вважаємо, що це абсолютно необґрунтовані звинувачення, і будемо відстоювати свою рацію. Наша компанія працює абсолютно прозоро, у межах закону, платить усі податки. Ми успішно розвиваємо український газовидобуток, тобто енергонезалежність нашої країни. Показово, що компанія «Укргазвидобуток» у рейтингу Державної фіскальної служби входить до топ-100 найкращих підприємств (посідає 16 місце за підсумками 2016 року).
Чи продовжується тиск на компанії групи з боку правоохоронних органів?
На сьогодні є низка проваджень, які ведуться проти наших компаній, деякі перебувають на стадії розслідування, деякі зараз у судах.
Ми абсолютно впевнені в нашій правоті у всіх цих справах.
Оскільки є ці провадження, ми не виключаємо, що в нас можуть бути додаткові обшуки або перевірки, з огляду на практику. Однак, ми розраховуємо, що правоохоронні органи вже розібралися в суті нашої операційної діяльності, і в тому, що бізнес абсолютно прозорий. Але всяке може статися.
«Він-Пелета»: куди експортуєте? За скільки продаєте?
У нас зараз є три види продукції, які ми виробляємо на «Вин-Пелеті»: пелета підстилкова, кормова й паливна. На цей момент, більш ніж 90% виробленої продукції — це тваринницька пелета, переважно підстилкова. Пов’язано це з тим, що зараз паливна пелета із соломи не надто конкурентоспроможна за ціною, наприклад, якщо порівняти з тією ж пелетою з лушпиння соняшнику.
Спочатку завод планувався під паливну агропелету, йшлося про великі обсяги зі зрозумілою маржею. Але, за останні чотири роки кон’юнктура ринку на паливну пелету істотно змінилася. Тому, зараз наша стратегія дещо змінилася. Ми орієнтуємося на точкові контракти, де є позитивна економіка.
Водночас «Він-Пелета» є лідером ринку з виробництва пелети. За кілька попередніх років низка підприємств згорнула свої виробництва через істотне падіння маржинальності на ринку паливної пелети з біомаси.
Ми зараз займаємо приблизно 45% ринку виробництва агропелети в Україні. Продаємо в країни Європейського союзу — працюємо з Німеччиною, країнами Балтії, Фінляндією, Польщею, Австрією, Італією, Данією, розвиваємо ринки Близького Сходу — Катар, Йорданія, Кувейт, Палестина, Ізраїль, Саудівська Аравія. Впізнаваність українських виробників на ринках Близького Сходу, хоч і дуже повільно, але зростає.
Середня ціна в продуктовій лінійці становить приблизно 60 євро за тонну.
2018 року плануємо збільшити виробництво на 20%, але водночас, як я вже говорив, стратегія орієнтується не на обсяг, а на маржинальність. Намагаємося, і досить успішно, знайти якісь нішеві продукти, нішеві ринки.
Оригінал інтерв`ю за посиланням
