Що таке критичне мислення й чому воно важливе?
Зараз інформація стала доступною, з’явилися тисячі альтернативних джерел її отримання, тому аргументи «сказали в новинах», «прочитав у блогера N» припиняють бути залізобетонними. Але водночас схильність людини покладатися на своє особисте сприйняття, перше враження й емоції від отриманої інформації нікуди не зникла. Це те, що психолог Деніел Канеман називає «що я бачу, то і є» (книга «Мислення швидке… і повільне»). Тому в сучасному світі важливо не просто довірливо та пасивно поглинати інформацію, а й аналізувати її, ставити під сумнів правдивість, формувати до неї своє ставлення і вже на основі цього зважено вирішувати. Це означає володіти критичним мисленням.
Критичне мислення – вміння бачити всі сторони проблеми, мислити неупереджено та незалежно, об’єктивно оцінювати інформацію, неупереджено міркувати та робити обґрунтовані висновки, вибирати найкраще з можливих рішень, виявляти приховані ризики або можливості.
Не треба забувати, що аналізувати потрібно не тільки інформацію, яка надходить ззовні, але також свої думки та переконання. Можливо, саме ви помиляєтеся, й усвідомлення цього допоможе вам уникнути помилок.
У яких ситуаціях критичне мислення потрібне HR?
Критичне мислення потрібне не тільки HR-фахівцям, а й усім, хто щось вирішує. Сьогодні найважливіший складник бізнесу – людський капітал. Саме він чинить прямий позитивний ефект на всі ключові показники бізнесу й уможливлює велике зростання прибутку та капіталізації. Наприклад, ІТ-компанія зі штатом 180 осіб з одним продуктом, розробленим 16 наполегливими людьми, зробила бізнес, який у червні цьогоріч отримав капіталізацію 20 млрд доларів (Slack Technologies, Inc.) на Нью-Йоркській фондовій біржі. Це куди більше, ніж бізнеси зі сотнями тисяч працівників у металургії чи традиційній енергетиці.
Сучасні бізнес-моделі будуються вже не на жорстких процесах і регламентах, роботі із сировиною, володінні фізичними активами, а на ефективності використання безмежного потенціалу людини. Це як порівняти можливість отримання енергії під час спалювання однакової кількості вугілля в паровому двигуні та ядерного палива на атомній електростанції: різниця 90 тисяч разів!
І якщо говорити про HR, то перехід цієї функції із сервісної в повноправну роль стратегічного партнера та лідера змін очевидна. Раніше від HR очікували старанного виконання розпоряджень СЕО, тепер же він дедалі частіше виступає ініціатором серйозних трансформацій, співавтором корпоративної стратегії. Така роль вимагає не тільки якісно нового рівня знань, а й навичок критичного мислення.
Чи в українських компаніях є запит на критичне мислення?
У наших традиційних галузях, наприклад, у важкій промисловості та сільському господарстві, поширений директивний стиль керування, тому критичне мислення персоналу зазвичай не вітається. Роботодавець намагається максимально регламентувати роботу, загнати працівника за рамки інструкцій, положень і статутів. Якщо йдеться про небезпечне виробництво, це подекуди виправдано. Однак із розвитком автоматизації працівники виконують дедалі менше рутинних операцій і дедалі більше від них вимагається ініціатива, здатність критично осмислити свою роботу, проаналізувати процес і запропонувати варіанти його оптимізації. На жаль, низка керівників старої формації сприймають таку поведінку працівників як ослаблення контролю над ними. Якщо ви чуєте від керівника, що сьогодні дуже мало якісних виконавців, ви маєте справу саме з таким.
Запит є в компаніях із більш прогресивним менеджментом, інноваційними підходами, коли керівники хочуть чути своїх працівників і під час рішень враховувати їхню думку.
Як HR має сьогодні готуватися до особливостей мислення й поведінки покоління Z, якому не цікаво бути просто виконавцями?
Покоління Z не сприймає суворі правила й обмеження, їх складно змусити виконувати рутинні дії, дотримуватися встановленої дисципліни. Вони прагнуть прийти до результату найкоротшою дорогою. Для них характерне кліпове мислення – здатність сприймати та засвоювати інформацію короткими фрагментами, без її глибокого осмислення. З одного боку, таке мислення відповідає вимогам сучасного світу, де потрібна миттєва реакція, емоція, дія, з іншого боку, формується мозаїчність і фрагментарність образу, на перший план виходить його яскравість і короткочасність, ми перестаємо помічати алогічність і суперечливість інформації. Це призводить до неправильних рішень і дій.
Для кліпового мислення характерний емоційний відгук, віддання переваги візуальній формі подавання інформації та цілісне сприйняття. Знаючи, що через два роки представники покоління Z становитимуть 20% робочої сили у світі, це потрібно враховувати. Відповідно, системи навчання та комунікацій у компанії мають змінюватися так, щоб відповідати новим вимогам. Повідомлення мають бути короткими, супроводжуватися візуалізаціями та приходити в потрібний час. Водночас важливо в програмах розвитку не забувати про навички критичного мислення.
Виходить, ми маємо постійно мислити критично?
Ми не можемо постійно мислити критично, ресурсів мозку не вистачить, та й часу теж. Особливо це стосується бізнесу, де вирішувати потрібно блискавично, відразу використовувати нові можливості. Ми просто змушені багато що вирішувати інтуїтивно. Дуже корисно виробити систему сигналів-тригерів, які будуть спрацьовувати та попереджати вас про те, що ситуація вимагає мобілізації критичних здібностей. Наприклад, ви можете вивчити схеми ділових маніпуляцій або прийоми прихованого впливу на співрозмовника та навчитися розпізнавати їх на льоту. Крім того, гарні аналітичні здібності дають змогу легко вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки та вчасно активувати критичне мислення.
Бувають ситуації, коли критичне мислення може заважати. Якщо ваша мета – встановити довірчі взаємини зі співрозмовником, потрібно проявити емпатію й позбутися будь-яких сумнівів щодо його щирості. Корисно це зробити й у творчому процесі, тому що створення нового часто потребує нераціональних дій.
Як можна розвивати критичне мислення самостійно?
Перше, чого ми маємо навчитися, якщо хочемо мислити критично, це керувати своїми емоціями. Якщо ви відчуваєте, що ваше емоційне тло стосовно людини або події далеке від нейтрального, якщо ви відчуваєте позитивні емоції (радість, передчуття) чи, навпаки, негативні (страх, гнів) – знайте, ваша здатність до критичного мислення сильно ослаблена і ваші міркування, найімовірніше, будуть недостатньо точними. Ми маємо оперувати фактами й доказами, тому будь-яке емоційне забарвлення, неважливо, позитивне чи негативне, буде нам заважати мислити неупереджено. Також додатковими перешкодами можуть бути наші принципи, переконання й особистий досвід.
Ми маємо навчитися ставити запитання та прояснювати ситуацію. Питання можуть бути різноманітні. Важливо не забувати ставити їх не тільки співрозмовнику, а й самому собі. Адже критичне мислення передбачає однаково неупереджений погляд щодо будь-якої думки, незалежно від того, хто її висловлює. Крім того, це визнання того факту, що будь-яке сприйняття суб’єктивне, зокрема й того, хто критикує, зумовлене його світоглядом і обмежене його сферою знань. Людина з нерозвиненим критичним мисленням не ставить під сумнів своє власне розуміння ситуації й часто не здатна змінити свою думку. Будь-яке розширення контексту для неї є загрозою втрати своєї ідентифікації, стійкої позиції в його моделі світу, тому вона важко переносить наявність інших поглядів, заперечує їх. Крім того, вона не здатна сприймати будь-які інші погляди легко і з гумором. Дуже рекомендую на цю тему книгу Деніела Канемана, яку я згадувала.
Критичне мислення можна розвивати, тільки виховавши в собі звичку робити ці дії щоразу, коли стикаєшся зі складною ситуацією. Згодом виробиться навичка, яка допоможе все оптимально вирішувати.
